Ах, чертовски тяга меня снова схватила. Сижу, задрожав, и думаю, как бы сегодня забабахаться. Закладки уже давно закончились, а тут еще и галлюциногенный метамфетамин в ходу. Говорят, он просто бомба, да и тут же вдохновение, чтобы сходить на какую-нибудь выставку картин и раствориться в море psychedelic искусства.
Где бы его найти? Друзья рассказали, что есть такой парень, что продает разные вещи. Не только наркоту, но и всевозможные таблетки, что просто гычу ударят. Ладно, пойду к нему, спрошу, может быть, и метамфетамин есть у него. Вот только надо найти этого продавца. По слухам, он обитает в парке, возле старого заброшенного здания.
|
Ну, в общем, я иду по парку, направляюсь к заброшенке. В голове уже болтушка от эфедрона, что просто чума. Кажется, мир вокруг стал ярче и контрастнее. Цвета как будто переплелись и создают свою собственную палитру. Невероятно!
|
И вот я на месте. Подошла к парню, он какой-то худощавый, с пирсингом и длинными волосами. Никто другой не был рядом, только мы двое. Наверное, это хорошо, меньше шансов попасться на глаза непонимающей полиции.
-Эй, чувак, слышал, что у тебя зеленый чемоданчик. Не так ли? - спросила я у него, пытаясь не выдавать своего возбуждения.
- Дааа, сестренка, у меня есть то, что тебе нужно. Я всегда продолжаю в наличии сочные закладки. Текилу, марихуану, амфетамин, и, конечно, метамфетамин. Если ты сегодня хочешь мяса, могу тебе его достать. - парень ответил с удовольствием, глядя на меня с интересом.
Мое сердце застучало быстрее. У меня появилось тяга, невероятное желание сейчас же купить этот незабываемый наркотик и погрузиться в свой мир.
- Отлично, дружище! Дай мне все, что у тебя есть. И как можно скорее! - прошептала я, едва сдерживая свой восторг.
Парень достал зеленый чемоданчик, и мои глаза загорелись особо ярко. Я протянула ему денежку, и он дал мне пакетик с метамфетамином. Как только я его взяла в руку, я ощутила волну эйфории и ожидала незабываемых ощущений, которые только он мог мне дать.
Не забыв, что у меня была цель сходить на выставку картин, я направилась туда. Гыча у меня была потрясающая. Мир вокруг меня смешивался и переплетался, создавая неповторимый калейдоскоп красок и форм. Я вдохновенно рассматривала каждую картину, словно в них были закладки, и мои мысли плавали в море галлюцинаций.
Одна картина особенно меня зацепила. Я просто смотрела на нее и не могла оторвать глаз. Она была такой живой, такой необычной. Фигуры на ней двигались, а цвета словно прыгали и танцевали. Она заставила меня задуматься о жизни, о смысле. Я поняла, что моя жизнь - это шедевр, словно картина, которую нельзя повторить ни разу. Не могу не признаться, что эти галлюцинации идеально дополнили искусство на стенах галереи.
Прошло время, и я поняла, что пора уходить. Вышла на улицу, и мои гыча все еще продолжала свою магию. Я чувствовала, что находилась на пике наслаждения, и это было просто потрясающе.
Но, конечно, все хорошее когда-то заканчивается. Тяга становится все сильнее и сильнее, и с каждым разом все сложнее и сложнее удержаться от новой порции. Я хочу вдохновляться не только под воздействием наркотиков, но и искусства. Я хочу найти другой путь, чтобы проникнуть в мир галлюцинаций и снова испытать ту магию, что привнесло в мою жизнь этот проклятый метамфетамин.
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.